avangard-pressa.ru

Белково-энергетич недостаточность - Психология


1. Для гіпотрофії II ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 5-10 %;

B. 10-20 %;

C. 10-15 %;

D. 20-30 %.

2. Який ступінь внутрішньоутробної гіпотрофії у дитини. яка народилася в строк, масою тіла 2700, довжиною 52 см (масо-ростовий показник 51,8):

A. І ступінь;

B. ІІ ступінь;

C. ІІІ ступінь;

D. Гіпотрофії немає.

3. Причини гіпотрофії у дітей раннього віку наступні, крім:

A. Незрілість вищої нервової діяльності;

B. Незрілість адаптаційно – трофічних функцій;

C. Висока активність ферментів травлення;

D. Незрілість нервового апарату кишечнику;

E. Слабкість м’язового шару кишечника.

4. Розвиток ендогенної дистрофії зумовлено наступними факторами:

A. Аліментарний;

B. конституційний;

C. Аномалії розвитку;

D. Спадкова патологія обміну речовин.

5. При зменшенні маси тіла при нормальній довжині діагностується:

A. Гіпостатура;

B. Гіпотрофія;

C. Ейтрофія;

D. Гіпоплазія.

6. При рівномірному зниженні маси та довжини тіла діагностується:

A. Гіпотрофія;

B. Гіпостатура;

C. Гіпоплазія;

D. Ейтрофія.

7. Гіпотрофія І ступеня характеризується дефіцитом маси:

A. 5-10%;

B. 10-20%;

C. менше 5%;

D. 20-30%;

E. 10-15%.

8. В якому віці типово поява блювоти при вродженому пілоростенозі:

A. з перших днів життя;

B. з 2-3 тижня життя;

C. 4-5 тижня;

D. після 2 місяців.

9. Що не може бути причиною внутрішньоутробної гіпотрофії:

A. хронічні захворювання матері;

B. алкоголізм матері;

C. нераціональне харчування матері;

D. плацентарна недостатність.

E. ожиріння матері.

10. Гіпостатура характеризується наступним, крім:

A. Дефіцит маси тіла 15-20%;

B. Рівномірне відставаня маси та довжини тіла;

C. Значне стоншення підшкірно-жирового шару;

D. Гіпотонія мускулатури.

11. Медикаментозне лікування І ступеня гіпотрофії враховує наступне, крім:

A. Призначення ферментів;

B. Призначення гормонів;

C. Призначення вітамінів групи В;

D. Призначення вітамінів А, С, РР.

12. Гіпотрофія – це:

A. Рівномірне відставання дитини у рості та масі тіла при дещо зниженому стані травлення

B. Хронічний розлад травлення з дефіцитом маси тіла

C. Хронічний розлад травлення з надмірною масою тіла

D. Хронічний розлад травлення з нормальною масою тіла

E. Зниження м’язової маси з “безбілковими набряками та нервово-психічними розладами

13. Які з перелічених особливостей дитячого організму не сприяють розвитку гіпотрофії?

A. Напруженість та висока інтенсивність обміну речовин

B. Низька ферментативна активність на всіх рівнях

C. Розміри серця та ємність кровоносної системи

D. Незрілість нервових механізмів регуляції

E. Незрілість ендокринних механізмів регуляції

14. Які з причин гіпотрофії не є екзогенними?

A. Аліментарні фактори

B. Інфекційні

C. Токсичні

D. Психогенна анорексія

E. Вроджені вади шлунково-кишкового тракту

15. Що з перерахованого не відносять до аліментарних факторів?

A. Кількісний недокорм при гіпогалактії

B. Плаский, втягнений сосок материнської груді

C. Мікрогнатія, коротка вуздечка

D. Якісний недокорм (суміш не відповідає віку)

E. Неякісні, простроковані молочні суміші

16. Які з перерахованих причин гіпотрофії не відносять до ендогенних?

A. Первинні синдроми мальабсорбції (непереносимість лактози, сахарози, глюкози; целіакія, муковісцидоз та ін.) та вторинні (алергічна непереносимість білків коров’ячого молока та ін.)

B. Спадкові аномалії обміну речовин (галактоземія, фруктоземія, ксантоматози, хвороби Німана-Піка, Тея-Сакса та ін.)

C. Психогеннна анорексія

D. Ендокринні захворювання (адреногенітальний синдром, гіпотиреоз, гіпофізарний нанізм та ін.)

E. Вроджені імунодефіцитні стани

17. Які процеси характерні для першої фази патогенезу гіпотрофії?

A. Розпад резервних вуглеводів

B. Розпад жирів

C. Розпад ендогенного білка

D. Посилений розпад жирів та білків

E. Посилений розпад жирів, білків та вуглеводів

18. Які процеси характерні для другої фази патогенезу гіпотрофії?

A. Розпад резервних вуглеводів

B. Розпад жирів

C. Розпад ендогенного білка

D. Посилений розпад жирів та білків

E. Посилений розпад жирів, білків та вуглеводів

19. Які процеси характерні для третьої фази патогенезу гіпотрофії?

A. Розпад резервних вуглеводів

B. Розпад жирів

C. Розпад ендогенного білка

D. Посилений розпад жирів та білків

E. Посилений розпад жирів, білків та вуглеводів

20. Синдроми характерні для гіпотрофії (білково-енергетичної недостатності), за винятком:

A. Синдром трофічних розладів

B. Синдром травних порушень

C. Сечовий синдром

D. Синдром дисфункції ЦНС

E. Синдром порушення гемопоезу та зниження імунобіологічної реактивності

21. Фактори ризику пренатальної гіпотрофії, за винятком

A. Пізній гестоз

B. Недоношеність, багатоплідна вагітність

C. Хвороби матері під час вагітності

D. Асфіксія

E. Муковісцидоз

22. Для гіпотрофії першого ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 15-20%

B. 21-30%

C. 11-20%

D. 31-35%

E. 35-40%

23. Для гіпотрофії другого ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 15-20%

B. 21-30%

C. 11-20%

D. 31-35%

E. 35-40%

24. Для гіпотрофії третього ступеню характерно зниження маси тіла на:

A. 15-20%

B. 21-30%

C. 11-20%

D. більше 30%;

E. 35-40%

25. Якою повинна бути пріоритетність заходів при лікуванні гіпотрофії на початковому етапі лікування?

A. Виявлення причини та її ліквідація чи корекція; дієтотерапія; режим та догляд; лікування супутньої патології; вітаміно- та ферментотерапія

B. Дієтотерапія; виявлення причини та її ліквідація чи корекція; режим та догляд; лікування супутньої патології; вітаміно- та ферментотерапія

C. Режим та догляд; лікування супутньої патології; дієтотерапія; вітаміно- та ферментотерапія; виявлення причини та її ліквідація чи корекція

D. Вітаміно- та ферментотерапія; дієтотерапія; режим та догляд; лікування супутньої патології; виявлення причини та її ліквідація чи корекція

E. Лікування супутньої патології; вітаміно- та ферментотерапія; режим та догляд; виявлення причини та її ліквідація чи корекція; дієтотерапія

26. Яких з перерахованих принципів слід дотримуватись при дієтотерапії гіпотрофії?

A. Посилене харчування з підвищенням калорійності, підвищення об’єму харчування, більша кратність прийомів їжі, зміна суміші

B. Використання легкозасвоюваної їжі(“омолодження дієти”), більша кратність прийомів їжі (7-10 разів), ведення щоденника кількості їжі, розрахунок харчування раз у 5-7 днів, копрограма 2 рази на тиждень

C. Переведення на адаптовані суміші, до складу яких входять крупи, введення прикорму за віком, жирові додатки (вершки, масло)

D. Провести корекцію харчування сиром, посилити питний режим

E. Усе вище перераховане

27. Яка тривалість періоду виявлення толерантності до їжі при гіпотрофії другого ступеню?

A. 10-14 днів

B. 3-7 днів

C. 1-3 дні

D. 15-20 днів

E. 21-30 днів

28. Яка тривалість періоду виявлення толерантності до їжі при гіпотрофії третього ступеню?

A. 10-14 днів

B. 3-7 днів

C. 1-3 дні

D. 15-20 днів

E. 21-30 днів

29. Яка з перерахованих форм гіпотрофії більш характерна для дітей дошкільного й шкільного віку?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Маразм аліментарний

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

30. Для якої форми гіпотрофії характерна тріада Джелліфа (нервово-психічні розлади, набряки, зменшення м’язової маси, відставання у фізичному розвитку)?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Дефіцит незамінних жирних кислот

31. Для якої форми гіпотрофії характерні зміни волосся (посвітління, “симптом прапору”), дерматит, місяцеподібне обличчя, діарея, анемія?

A. ЗВУР

B. Квашіоркор

C. Гіпостатура

D. Маразм

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

32. Для якої форми гіпотрофії більш характерне рівномірне відставання у рості та масі тіла (найчастіше у другому півріччі або на другому році життя), відповідність кісткового віку маси та довжини тіла, наявність вроджених вад розвитку?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Маразм

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

33. При якій формі гіпотрофії розрізняють гіпотрофічний, гіпопластичний та диспластичний варіанти?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Маразм

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

34. Яка форма гіпотрофії може виникнути при харчуванні неадаптованими сумішами або при мальабсорбції жирів і супроводжується алопецією, тромбоцитопенією, рецидивуючими інфекціями шкіри та легенів, нечіткістю зору?

A. ЗВУР

B. Гіпостатура

C. Квашіоркор

D. Маразм

E. Дефіцит незамінних жирних кислот

35. Характерні особливості випорожнень при гіпотрофії:

A. “Голодні” випорожнення в невеликій кількості, з гнилісним запахом

B. Велика кількість слизу та лейкоцитів у випорожненнях

C. Диспепсичні, зеленого кольору випорожнення

D. Наявність крохмалю, м’язових волокон, нейтрального жиру

E. Усе вище перераховане

36. Які захворювання слід запідозрити у дитини при наявності гіпотрофії?

A. Перинатальна енцефалопатія

B. Бронхолегенева дисплазія

C. Вроджені вади серця, ШКТ, імунодефіцитні стани

D. Синдроми мальабсорбції та мальдигестії, аномалії обміну речовин

E. Усе вище перераховане

37. Характерні симптоми аліментарного маразму:

A. Дефіцит маси тіла більше 35%

B. Витончення м’язів та підшкірної клітковини, кардіо- та гепатомегалія, периферичні набряки

C. Анамнестичні дані щодо недостатнього харчування, динаміки маси тіла, соціально-економічного положення сім’ї, неврозів або психічних стресів

D. Пелагрозний дерматит, фолікулярний гіперкератоз, ослаблення коренів волосся, стоматит

E. Усе перераховане

38. Для якого з перелічених захворювань характерні наступні фази дієти: період визначення толерантності до їжі, перехідний період, період посиленого харчування?

A. Муковісцидоз, бронхолегенева форма

B. Паратрофія

C. Гіпотрофія

D. Неспецифічний виразковий коліт

E. Усі перелічені

39. В якому періоді лікування гіпотрофії ставиться завдання нормалізації об’єму циркулюючої крові, підтримки та корекції обміну електролітів, стимуляції синтезу білка?

A. Перші два дні терапії (встановлення толерантності)

B. У перехідному періоді

C. У періоді посиленого харчування

D. На протязі усього лікування

E. В жодному з перерахованих

40. Чим характеризується перехідний період дієтотерапії?

A. Підвищенням харчового навантаження білком шляхом додавання білкових сумішей, енпітів, сиру, кефіру

B. Підвищенням харчового навантаження вуглеводами шляхом додавання глюкози, цукрового сиропу, каш

C. Підвищенням харчового навантаження жирами (жировий енпіт, вершки)

D. Контролем копрограми та розрахунком харчових інгредієнтів 1 раз у 3-4 дні

E. Усім вище перерахованим

41. Критерієм ефективності дієтичного лікування є:

A. Підвищення емоційного тонусу та нормалізація апетиту

B. Покращення стану шкіри та тургору тканин

C. Щоденне підвищення маси тіла на 25-30 грамів, покращення копрограми

D. Нормалізація індексу Чулицької

E. Усе вище перераховане